Науковці оживили пікселі: дисплей реагує на дотик об’ємними хвилями

Уявіть собі: торкаєтесь звичайного на вигляд дисплея – і під пальцями раптом проступає рельєф. Лінія, хвиля чи цифра буквально піднімається над поверхнею.

Саме так працює експериментальна технологія, яку представили дослідники Каліфорнійського університету Санта-Барбари.

Розробка звучить фантастично, але пояснюється все доволі просто: екран складається з крихітних камер, що реагують на світло не так, як звично. Замість того, щоб лише світитися, вони змінюють форму.

Як працює дисплей нового покоління

Технологія грунтується на простій фізиці, але реалізована нестандартно. Всередині кожного пікселя – тонка графітова плівка та крихітна порожнина з повітрям. Лазерне світло нагріває плівку, а та – повітря. Коли воно розширюється, верхня поверхня піднімається приблизно на міліметр. Для пальців цього більш ніж достатньо.
Для інтерфейсів майбутнього – тим паче.

Оскільки промінь сканує поверхню дуже швидко, пікселі “оживають” один за одним. Так малюються контури, рухомі символи, хвилі чи навіть прості анімації, які можна побачити очима й відчути рукою.

І що важливо – без дротів, моторів чи окремих контролерів усередині. Все керується світлом.

Потенційні можливості – величезні

Команда вже зібрала панелі із понад півтори тисячі таких пікселів. Це зараз один із наймасштабніших тактильних дисплеїв у світі. Під час тестів люди без зусиль визначали місце “випуклості”, відчували рух та розрізняли різні комбінації сигналів.

Якщо дивитись ширше, технологія може змінити те, що ми звикли називати “сенсором”:

• автопанелі, які не треба вдивлятися, бо кнопки буквально виростають під пальцями;

• електронні книжки з рельєфними зображеннями, що з’являються на сторінці в момент перегляду;

• великі інтерактивні поверхні у музеях, VR-зонах чи смарт-будівлях, де графіка перестає бути плоскою.

Фактично, це крок до інтерфейсів, де межа між цифровим і фізичним зникає.

Важливість нової розробки

Тактильні екрани існували й раніше, але більшість вимагала складної механіки чи виглядала сирими прототипами. Тут усе побудовано на світлі – чистій енергії, яка одночасно і малює, і оживляє пікселі.

Тому розмір таких дисплеїв можна збільшувати майже довільно – аж до площ, які освітлюють звичайні лазерні проектори.