Науковці оживили пікселі: дисплей реагує на дотик об’ємними хвилями

Уявіть собі: торкаєтесь звичайного на вигляд дисплея – і під пальцями раптом проступає рельєф. Лінія, хвиля чи цифра буквально піднімається над поверхнею.

Саме так працює експериментальна технологія, яку представили дослідники Каліфорнійського університету Санта-Барбари.

Розробка звучить фантастично, але пояснюється все доволі просто: екран складається з крихітних камер, що реагують на світло не так, як звично. Замість того, щоб лише світитися, вони змінюють форму.

Вчені представили технологію, що дозволяє відчувати зображення на екрані фото 1

Як працює дисплей нового покоління

Технологія грунтується на простій фізиці, але реалізована нестандартно. Всередині кожного пікселя – тонка графітова плівка та крихітна порожнина з повітрям. Лазерне світло нагріває плівку, а та – повітря. Коли воно розширюється, верхня поверхня піднімається приблизно на міліметр. Для пальців цього більш ніж достатньо.
Для інтерфейсів майбутнього – тим паче.

Оскільки промінь сканує поверхню дуже швидко, пікселі “оживають” один за одним. Так малюються контури, рухомі символи, хвилі чи навіть прості анімації, які можна побачити очима й відчути рукою.

І що важливо – без дротів, моторів чи окремих контролерів усередині. Все керується світлом.

Потенційні можливості – величезні

Команда вже зібрала панелі із понад півтори тисячі таких пікселів. Це зараз один із наймасштабніших тактильних дисплеїв у світі. Під час тестів люди без зусиль визначали місце “випуклості”, відчували рух та розрізняли різні комбінації сигналів.

Якщо дивитись ширше, технологія може змінити те, що ми звикли називати “сенсором”:

автопанелі, які не треба вдивлятися, бо кнопки буквально виростають під пальцями;
електронні книжки з рельєфними зображеннями, що з’являються на сторінці в момент перегляду;
великі інтерактивні поверхні у музеях, VR-зонах чи смарт-будівлях, де графіка перестає бути плоскою.

Фактично, це крок до інтерфейсів, де межа між цифровим і фізичним зникає.

Важливість нової розробки

Тактильні екрани існували й раніше, але більшість вимагала складної механіки чи виглядала сирими прототипами. Тут усе побудовано на світлі – чистій енергії, яка одночасно і малює, і оживляє пікселі.

Тому розмір таких дисплеїв можна збільшувати майже довільно – аж до площ, які освітлюють звичайні лазерні проектори.